Українська родина

«Управління культури обласної державної адміністрації висловлює Вам щиру подяку за благодійну допомогу. Надану Вами родинам студентів Ужгородського музичного училища імені Дезидерія Задора, Ужгородського училища культури. Ужгородського коледжу мистецтв імені Адальберта Ерделі та Мукачівського педучилища. Лихо, що сталося в нашому краї, важко виміряти… У цій біді закарпатцям допомагають і Президент, і Кабінет Міністрів, і громадські організації, і люди всієї України. Та заподіяні рани загоїти нелегко. Тому Ваша допомога дуже доречна і своєчасна. Зібрані кошти в сумі 2000 доларів США вручено потерпілим нашою працівницею Байрак Людмилою Іванівною. Студенти та їхні родини низько кланяються Вам сердечно завдячують за Ваше благородство і милосердя.

Ці рядки з листа-подяки. Підписаного начальником управління культури облдержадміністрації Василем Габорцем, адресовано жертводавцям із далекої і, як з’ясувалося, такої близької Америки: о. Пилипу, п. Дарині Гелеван (Асторія. Квінс. Українська католицька церква Чесного Хреста), о. Андрію Кулику, голові парафії Петру Плисаку (Мангеттен. Українська православна церква), п. Мирославу Шмігелю голові Нью-Йоркського Відділу Українського конгресового комітету, п. Андрію Ластовецькому – директору Українського народного дому (м. Нью Йорк). А також ансамблю «Українська родина» з Брукліна (керівник – член Спілки композиторів України Оксана Лиховид). Саме цей колектив і причетний до появи процитованого листа.

Отже, все по порядку. Наша землячка Оксана Лиховид народилася в Мукачеві, працювала в Ужгороді, відтак довгий час — у Києві, потім… у Якутії, і знову — в Ужгороді, здається коло замкнулося. Але мандрівна доля Оксани Михайлівни розпорядилася по своєму. Нині вона разом з чоловіком живе і працює в США. Колеги, друзі Оксани Лиховид дуже здивувалися б, якби вона і в Америці не почала активно діяти на обраній нею на все життя ниві музичного мистецтва. Енергійна, Михайлівна організувала (і стала його керівником) ансамбль «Українська родина» із новоприбулих українців. За невеликий відрізок часу колектив здобув популярності. Місцева українська преса, схвально відгукнулася ансамблю і як особливість колективу відзначає те, що його створено кількома українськими родинами. У його складі – подружжя зі Львова Олеся i Михайло Прадиус та їхні діти Галя й Андрій. львів’янин Ігор Стасишин з дітьми Софійкою і Степаном, подружжя Ярослави та Ігоря Храбатинів з Івано-Франківська, Стефанія Лопух з Тернополя. Олена Лозова (Київ). Ірина Закаляк (Львів), Ліна Введенська (Мукачево). Лариса Гулович (Київ). Іван Багрій (Івано Франківськ) Отака-то вийшла «Українська родина»! До своїх виступів співаки запрошують солістів Анну Бачинську (сопрано) та Богдана Сікору (тенор) задля більш глибокого звучання ансамблю, урізноманітнення репертуару, який складають твори української класичної і народної музики.

Ми недарма назвали всіх членів «Української родини», адже важко переоцінити благородну ініціативу учасників ансамблю та його керівника, яку вони виявили, дізнавшись про наше повеневе лихо. Бо ж справді, від кого слід чекати найпершу допомогу, як не від української родини! Ансамбль провів цілу низку доброчинних концертів на користь потерпілих студентів наших мистецьких закладів. I ми віримо, що ці концерти проходили на особливому піднесенні, з особливим настроєм, з почуттями широго співпереживання. Ми знаємо також, що в дні, коли ми тут в Закарпатті відзначатимемо трагічну і світлу дату в історі українського нapoдy – 60-річчя Карпатської України, «Українська родина» також буде з нами i розділить наші почуття, як i в дні святкування 7-ї річниці Незалежності України, яке учасники ансамблю теж (нам це відомо) відзначили святковим концертом.

Низький уклін «Українській родині»!